Інклюзія в навчальних закладах після школи

Законодавством України передбачено організацію інклюзивного навчання на відповідних рівнях освіти.

Відповідно до п.12-13 ч.1 ст.1 Закону України “Про освіту” від 05.09.2017 р. №2145-VIII (далі – ЗУ №2145):

“12) інклюзивне навчання – система освітніх послуг, гарантованих державою, що базується на принципах недискримінації, врахування багатоманітності людини, ефективного залучення та включення до освітнього процесу всіх його учасників;

13) інклюзивне освітнє середовище – сукупність умов, способів і засобів їх реалізації для спільного навчання, виховання та розвитку здобувачів освіти з урахуванням їхніх потреб та можливостей;”

Відповідно до ч.1 ст.20 ЗУ №2145:

“Інклюзивне навчання здобувачів освіти базується на принципах недискримінації, врахування багатоманітності людини, ефективного залучення та включення до освітнього процесу всіх його учасників.

Організація інклюзивного навчання у закладах освіти на відповідних рівнях освіти здійснюється відповідно до порядків, затверджених Кабінетом Міністрів України.”

Які дії передбачені законодавством України для створення інклюзивного середовища/інклюзивної групи при навчанні в закладах освіти рівнів вищих за базової середній рівень освіти

1.Щодо закладів фахової передвищої освіти

Відповідно до п.4 Порядку №1321, заклади фахової передвищої освіти зобовʼязані забезпечити здобуття якісної фахової передвищої освіти шляхом створення інклюзивного освітнього середовища, належного фінансового, кадрового, матеріально-технічного, організаційного та інформаційного забезпечення закладів освіти, безоплатного забезпечення інформацією для навчання в доступних форматах, забезпечення необхідними допоміжними засобами для навчання, забезпечення підручниками, що враховують особливі освітні потреби, забезпечення посібниками педагогічних працівників, забезпечення доступу до мережі Інтернет, а також за потреби до термінального та спеціального допоміжного обладнання.

Пунктом 5 Порядку №1321 встановлено, що Засновник закладу освіти або уповноважена ним особа забезпечує створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища.

Згідно з п.6 Порядку №1321, прийом на навчання для здобуття фахової передвищої освіти здійснюється на конкурсній основі на підставі правил прийому закладу освіти, розроблених відповідно до Умов прийому на навчання до закладів фахової передвищої освіти у відповідному році, затверджених МОН.

Заклади освіти створюють умови для осіб з особливими освітніми потребами шляхом забезпечення розумного пристосування та універсального дизайну.

З цією метою особи з особливими освітніми потребами, які планують вступити до закладу освіти, або їх батьки (інші законні представники) у строки, визначені у правилах прийому закладу освіти, подають письмову заяву про необхідність забезпечення розумного пристосування із зазначенням переліку розумного пристосування, що є обов’язковою для розгляду та реалізації закладом освіти.

За п.8 Порядку №1321, керівник закладу освіти на підставі заяви особи з особливими освітніми потребами або її батьків (інших законних представників) та висновку про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку особи, наданого інклюзивно-ресурсним центром, в обов’язковому порядку утворює інклюзивну групу.

Утворення інклюзивної групи в закладі освіти та припинення її діяльності здійснюється відповідно до наказу керівника закладу освіти.

Керівник закладу фахової передвищої освіти, відповідно до поданої здобувачем освіти або його представником заяви та висновку ІРЦ зобовʼязаний утворити інклюзивну групу в закладі освіти.

Щодо висновку ІРЦ слід зазначити, що Постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2017 р. №545 було затверджено Положення про інклюзивно-ресурсний центр (далі – Положення №545).

Згідно з п.1 Положення №545, інклюзивно-ресурсний центр є установою, що утворюється з метою забезпечення права осіб з особливими освітніми потребами на здобуття дошкільної та загальної середньої освіти, в тому числі у закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої освіти та інших закладах освіти, які забезпечують здобуття освіти, шляхом проведення комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку особи (далі – комплексна оцінка) та забезпечення їх системного кваліфікованого супроводу.

Відповідно до п.1-1 Положення №545, комплексна оцінка – збір та інтерпретація інформації про особливості розвитку особи з метою визначення її особливих освітніх потреб та визначення її освітніх труднощів, розроблення рекомендацій щодо її індивідуальної освітньої траєкторії, модифікації чи адаптації освітньої програми (навчальних предметів), організації освітнього середовища, особливостей організації надання психолого-педагогічних, корекційно-розвиткових послуг;

За п.11 Положення №545, комплексна оцінка, у тому числі повторна, проводиться за письмовим (або он-лайн, використовуючи АС “ІРЦ”) зверненням (заявою) до інклюзивно-ресурсного центру батьків (одного з батьків) або інших законних представників особи з особливими освітніми потребами, особи, яка подала заяву відповідно до частини четвертої статті 4 Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб”, яка досягла 14 років (за погодженням із батьками, іншими законними представниками), органів опіки та піклування (для дітей-сиріт, дітей позбавлених батьківського піклування (у разі непризначення законного представника у відповідному до законодавства порядку), повнолітньої особи (далі – заявники).

Згідно з п.18 Положення №545, комплексна оцінка проводиться фахівцями інклюзивно-ресурсного центру індивідуально за такими напрямами: оцінка фізичного розвитку особи; оцінка мовленнєвого розвитку особи; оцінка когнітивної сфери особи; оцінка емоційно-вольової сфери особи; оцінка освітньої діяльності особи.

Відповідно до п.26 Порядку №545, за результатами комплексної оцінки визначаються наявність чи відсутність у особи особливих освітніх потреб та у разі їх наявності зазначається категорія (категорії) (тип (типи) її особливих освітніх потреб (труднощів).

Таким чином, висновок ІРЦ – це експертний висновок щодо того, які умови є необхідними для здобувача освіти і які умови необхідно забезпечити закладу фахової передвищої освіти.

Відповідно до п.13 Порядку №1321:

“13. …Для осіб з особливими освітніми потребами може передбачатися індивідуальна освітня траєкторія шляхом розроблення та реалізації закладом освіти індивідуального навчального плану.”

Згідно з п.15 Порядку №1321:

“15. Інклюзивне навчання осіб з особливими освітніми потребами передбачає надання їм (за потреби) соціальних послуг, зокрема супроводу під час інклюзивного навчання, фізичного супроводу осіб з інвалідністю, які мають порушення опорно-рухового апарату та пересуваються на кріслах колісних, порушення зору, перекладу жестовою мовою, із переліку базових соціальних послуг відповідно до Закону України “Про соціальні послуги” та згідно з державними стандартами надання відповідних послуг, затверджених Мінсоцполітики. Керівник закладу освіти створює умови для надання таких послуг у закладі освіти на підставі письмової заяви особи з особливими освітніми потребами (у разі коли особа є повнолітньою) або одного з її батьків (інших законних представників) не пізніше ніж за два робочих дні після подання такої заяви. …”

Керівникам закладів фахової передвищої освіти слід також взяти до уваги, що відповідно до Розмірів доплат за окремі види педагогічної діяльності працівникам у державних і комунальних закладах та установах освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2021 р. № 1391, педагогічним працівникам та помічникам вихователів у закладах дошкільної, загальної середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої освіти за роботу в інклюзивних класах (групах) передбачено доплату у розмірі 20% посадового окладу.

Підсумовуючи все вищенаведене, здобувачу освіти, або його законним представникам, необхідно :

1.                 Звернутися до ІРЦ із заявою, щодо проходження комплексної оцінки (висновок про комплексну психолого-педагогічну освіту надається протягом місяця з дня подачі заяви в мирний час та у період воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану (особливого періоду) для дітей, які переїхали на тимчасове місце проживання, комплексна оцінка проводиться протягом тижня з моменту подання звернення (заяви);
2.                 У строки встановлені закладом освіти для прийому здобувачів освіти, подати письмову заяву про необхідність забезпечення розумного пристосування із зазначенням переліку розумного пристосування;
3.                 Разом з письмовою заявою, подати висновок про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку особи, надану інклюзивно-ресурсним центром;
4.                 За потреби, направити керівнику закладу освіти заяву про фізичний супровід здобувача освіти.

Керівник закладу фахової передвищої освіти зобовʼязаний:

1.                 Забезпечувати умови розумного пристосування закладу освіти для здобувачів освіти з ОПП;
2.                 Власним наказом, на підставі заяви та висновку ІРЦ утворити інклюзивну групу (гранична чисельність осіб з особливими освітніми потребами в певній інклюзивній групі встановлюється керівником закладу освіти з урахуванням вимог до формування академічних груп у закладах фахової передвищої освіти, затверджених МОН, виходячи з індивідуальних особливостей здобуття освіти такими особами, освітньо-професійної програми, пристосованості аудиторій тощо, але не може перевищувати 50 відсотків загальної чисельності осіб з особливими освітніми потребами в такій академічній групі).
3.                 Забезпечити доплату працівникам за роботу в інклюзивних групах у розмірі 20% посадового окладу.

2.Щодо закладів професійної (професійно-технічної) освіти

За п.3 Порядку №636, прийом осіб з особливими освітніми потребами на навчання до закладів професійної (професійно-технічної) освіти, яким не протипоказане навчання за обраною професією, здійснюється з урахуванням прав та гарантій, визначених законодавством України.

Згідно з п.6 Порядку №636, керівник закладу професійної (професійно-технічної) освіти на підставі письмового звернення здобувача освіти з особливими освітніми потребами або одного з його батьків (чи іншого законного представника), а також висновку про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку особи (за наявності), що надається інклюзивно-ресурсним центром (за умови здобуття загальної середньої освіти), індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (за наявності) утворює інклюзивну групу.

Утворення інклюзивної групи в закладі професійної (професійно-технічної) освіти та припинення її діяльності здійснюється відповідно до наказу керівника закладу професійної (професійно-технічної) освіти.

Гранична чисельність здобувачів освіти з особливими освітніми потребами в одній групі визначається з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності такого здобувача освіти, спеціальності, пристосованості аудиторій тощо.

Пунктом 7 Порядку №636 встановлено, що з метою організації інклюзивного навчання здобувачів освіти з особливими освітніми потребами наказом керівника в закладі професійної (професійно-технічної) освіти в межах існуючої штатної чисельності створюється команда психолого-педагогічного супроводу.

До складу команди психолого-педагогічного супроводу залучаються педагогічні працівники закладу професійної (професійно-технічної) освіти, які працюють із здобувачем освіти з особливими освітніми потребами безпосередньо, зокрема майстри виробничого навчання або педагоги професійного навчання, асистент майстра виробничого навчання, асистент викладача, керівник фізичного виховання, інші педагогічні працівники відповідно до штату закладу професійної (професійно-технічної) освіти; представник адміністрації закладу професійної (професійно-технічної) освіти та інші фахівці (за потреби), а також за наявності керівник гуртка, перекладач-дактолог, завідувач гуртожитку, коменданти, вихователь, лікар, медична сестра.

Слід зазначити, що п.10 Порядку №636 встановлено, що для здобувачів освіти з особливими освітніми потребами зміст та обсяг навчально-виробничого процесу, строк навчання визначаються освітніми програмами та робочими навчальними планами закладу професійної (професійно-технічної) освіти, які за потреби можуть бути адаптовані для отримання знань, умінь та навичок відповідно до індивідуального навчального плану згідно з індивідуальною програмою розвитку.

В свою чергу, на відміну від закладів фахової передвищої освіти, відповідно до п.12 Порядку №636, супровід здобувачів освіти з особливими освітніми потребами можуть здійснювати батьки чи інші законні представники або особи уповноважені ними, соціальні працівники (робітники), волонтери (особи, діяльність яких спрямована на здійснення догляду за особами з інвалідністю та іншими особами, які через свої фізичні, матеріальні чи інші особливості потребують підтримки та допомоги).

Враховуючи вищенаведене, здобувачу освіти з ОПП, або його представникам, потріно:

1.                 Звернутися до ІРЦ із заявою, щодо проходження комплексної оцінки (висновок про комплексну психолого-педагогічну освіту надається протягом місяця з дня подачі заяви в мирний час та у період воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану (особливого періоду) для дітей, які переїхали на тимчасове місце проживання, комплексна оцінка проводиться протягом тижня з моменту подання звернення (заяви) ;
2.                 У строки встановлені закладом освіти для прийому здобувачів освіти, подати письмову заяву про утворення інклюзивної групи для проходження навчання;
3.                 Разом з письмовою заявою, подати висновок про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку особи, надану інклюзивно-ресурсним центром

Керівник закладу професійної (професійно-технічної) освіти зобовʼязаний:

1.                 Власним наказом, на підставі письмового звернення здобувача освіти з ОПП або його представників, та висновку ІРЦ утворити інклюзивну групу;
2.                 Власним наказом утворити команду психолого-педагогічного супроводу в межах існуючої штатної чисельності;
3.                 Забезпечити доплату працівникам за роботу в інклюзивних групах у розмірі 20% посадового окладу.

3.Щодо закладів вищої освіти

Згідно з п.3 Постанови №635, заклади вищої освіти надають освітні послуги здобувачам освіти на рівній основі, без дискримінації, незалежно від віку, громадянства, місця проживання, статі, кольору шкіри, соціального і майнового стану, національності, мови, походження, стану здоров’я, ставлення до релігії, наявності судимості, а також від інших обставин із застосуванням особистісно орієнтованих методів навчання та з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності усіх здобувачів освіти, рекомендацій індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (за наявності) та/або висновку про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку особи (за наявності), що надається інклюзивно-ресурсним центром.

За п.6 Порядку №635, керівник закладу вищої освіти на підставі письмового звернення здобувача освіти з особливими освітніми потребами або одного з батьків (інших законних представників), а також індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (за наявності), іншої документації, що підтверджує наявність в особи особливих освітніх потреб, утворює інклюзивну групу.

Утворення інклюзивної групи в закладі вищої освіти та припинення її діяльності здійснюється відповідно до наказу керівника закладу вищої освіти.

Гранична чисельність здобувачів освіти з особливими освітніми потребами в одній групі визначається виходячи з індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності таких здобувачів освіти, спеціальності, пристосованості аудиторій тощо.

Щодо індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю, слід зазначити, що механізми виконання індивідуальної програми реабілітації осіб з інвалідністю зазначені в Положенні про індивідуальну програму реабілітації особи з інвалідністю затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 р. №757 (далі – Положення №757).

Відповідно до п.4-5 Положення №757, індивідуальна програма для повнолітніх інвалідів розробляється медико-соціальною експертною комісією (далі – МСЕК), для дітей-інвалідів – лікарсько-консультативною комісією (далі — ЛКК) лікувально-профілактичних закладів за зареєстрованим місцем проживання або лікування інвалідів.

Індивідуальна програма розробляється протягом одного місяця з дня звернення інваліда до МСЕК, а законного представника дитини-інваліда — до ЛКК щодо встановлення інвалідності.

Пунктом 7 Порядку №635 встановлено, що у закладі вищої освіти в межах існуючої штатної чисельності може створюватися спеціальний навчально-реабілітаційний підрозділ або група психолого-педагогічного супроводу.

Положення про діяльність спеціального навчально-реабілітаційного підрозділу або групи психолого-педагогічного супроводу затверджуються вченою радою закладу вищої освіти.

Керівник і штатні працівники спеціального навчально-реабілітаційного підрозділу призначаються та звільняються керівником закладу вищої освіти.

В свою чергу, до складу групи психолого-педагогічного супроводу залучаються науково-педагогічні працівники закладу вищої освіти, представники адміністрації закладу вищої освіти та інші фахівці за потреби.

За п.12 Порядку №635, Індивідуальний навчальний план здобувача освіти з особливими освітніми потребами розробляється за його участю, з урахуванням рекомендацій індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (за наявності) та/або висновку про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку особи (за наявності), підписується таким здобувачем освіти та затверджується керівником закладу вищої освіти.”

Слід взяти до уваги, що супровід здобувача освіти батьками, або іншими законними представниками, особами уповноваженими ними на це, соціальними працівниками та волонтерами не потребує окремого погодження з керівництвом закладу вищої освіти.

Враховуючи вищенаведене, здобувачу освіти з ОПП, або його представникам, потрібно:

1.                 У строки, встановлені закладом освіти для прийому здобувачів освіти, подати письмову заяву про утворення інклюзивної групи для проходження навчання;
2.                 Разом з письмовою заявою подати документацію, що підтверджує наявність у здобувача освіти особливих потреб, а також індивідуальну програму реабілітації особи з інвалідністю (за наявності).

Щодо закладу вищої освіти:

1.                 Керівник закладу вищої освіти власним наказом на підставі письмового звернення здобувача освіти з ОПП або його представників, іншої документації, що підтверджує у здобувача освіти особливих потреб, а також індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (за наявності) утворити інклюзивну групу;
2.                 Вченій раді закладу вищої освіти затвердити положення про спеціальний навчально-реабілітаційний підрозділ або групу психолого-педагогічного супроводу;
3.                 Керівнику закладу вищої освіти призначити керівника і штатних працівників спеціального навчально-реабілітаційного підрозділу.

Щодо дозволу психіатра на навчання

Як вже було зазначено вище, порядок отримання інклюзивної освіти в закладах освіти за рівнем вищим за базову середню освіти встановлено Порядком №1321, Порядком №636 та Порядком №635.

Відповідно до ст.19 Конституції України 28.06.1996 р. №254к/96-ВР:

“Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.”

Враховуючи що жодним з розглянутих вище Порядків не передбачено наявності такого документу, як дозвіл психіатра на навчання, освітні заклади не мають права вимагати зазначених документів від осіб, які потребують особливих умов для навчання.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до ст. 26 Загальної декларації прав людини, проголошена ООН 10 грудня 1948 року: “Кожна людина має право  на  освіту.  Освіта  повинна  бути безплатною,  хоча б початкова і загальна. Початкова освіта повинна бути обов’язковою.  Технічна  і  професійна  освіта  повинна  бути загальнодоступною,  а  вища освіта повинна бути однаково доступною для всіх на основі здібностей кожного.”.

Згідно з ч.2 ст.2 Конвенції про права дитини – 1989 р., яка була ратифікована Постановою Верховної Ради України 27 лютого 1991 року (далі – Конвенція про права дитини): “Держави-учасниці вживають всіх необхідних заходів для забезпечення захисту дитини від усіх форм дискримінації або покарання на підставі статусу, діяльності, висловлюваних поглядів чи переконань дитини, батьків дитини, законних опікунів чи інших членів сім’ї.”.

Відповідно до ч.1 ст.23 Конвенції про права дитини: “Держави-учасниці визнають, що дитина з інвалідністю має вести повноцінне і достойне життя в умовах, які забезпечують її гідність, сприяють почуттю впевненості в собі і полегшують її активну участь у житті суспільства.”

За ч.1 ст.28 Конвенції про права дитини: “Держави-учасниці визнають право дитини на освіту, і з метою поступового досягнення здійснення цього права на підставі рівних можливостей вони, зокрема: а) вводять безплатну й обов’язкову початкову освіту; b) сприяють розвиткові різних форм середньої освіти, як загальної, так і професійної, забезпечують її доступність для всіх дітей та вживають таких заходів, як введення безплатної освіти та надання у випадку необхідності фінансової допомоги; с) забезпечують доступність вищої освіти для всіх на підставі здібностей кожного за допомогою всіх необхідних засобів; d) забезпечують доступність інформації і матеріалів у галузі освіти й професійної підготовки для всіх дітей; е) вживають заходів для сприяння регулярному відвіданню шкіл і зниженню кількості учнів, які залишили школу.”

Також, статтею 7 Конвенції ООН про права інвалідів 2006 р., яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 16 грудня 2009 р. закріплено, що: “Держави-учасниці вживають усіх необхідних заходів для забезпечення повного здійснення дітьми з інвалідністю всіх прав людини й основоположних свобод нарівні з іншими дітьми.”

Вимоги щодо надання будь-якого “дозволу на навчання” суперечать вимогам чинного законодавства України та діючим міжнародним актам.

Усі розглянуті нами вище документи, такі як висновки ІРЦ або індивідуальні програми реабілітації особи з інвалідністю – не є дозволами на навчання, а лише вказівками для закладів освіти щодо умов, які необхідно створити здобувачу освіти з особливими потребами для навчання.

Щодо відповідальності керівника закладу освіти з забезпечення інклюзивного навчання

Згідно з ч.1 ст.26 ЗУ №2145: “Керівник закладу освіти здійснює безпосереднє управління закладом і несе відповідальність за освітню, фінансово-господарську та іншу діяльність закладу освіти.”

В ч.1 ст.73 ЗУ №2145 закріплено, що: “З метою забезпечення належних умов для реалізації права особи на освіту в системі освіти діє освітній омбудсмен.”

Згідно з ч.4 ст.73 №2145:

“4. Освітній омбудсмен відповідно до покладених на нього завдань має право:

розглядати подані учасниками освітнього процесу звернення, перевіряти викладені у них факти;

за результатами розгляду звернень та/або проведених перевірок надавати рекомендації керівникам та/або засновникам закладів освіти, органам управління освітою, державним органам, органам місцевого самоврядування, вимагати від них припинення порушення та/або відновлення порушених прав чи законних інтересів учасників освітнього процесу, спрямовувати до них подання про проведення службових розслідувань, повідомляти правоохоронні органи щодо виявлених фактів порушення законодавства;”

Порушення керівником закладу освіти законодавчо встановлених вимог із забезпечення інклюзивного навчання є порушення права особи на освіту. У звʼязку з цим, здобувач освіти, або його батьки, або інший законний представник, мають право звернутися за захистом порушених прав до освітнього омбудсмена.

Порядок та умови звернення до освітнього омбудсмена затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2018 р. №491 “Деякі питання освітнього омбудсмена”.

Відповідальність за порушення законних вимог освітнього омбудсмена встановлено статтею 188-55 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 р. №8074-X, відповідно до якої:

“Невиконання законних вимог освітнього омбудсмена щодо припинення порушення прав та/або відновлення порушених прав та/або законних інтересів учасників освітнього процесу, перешкоджання здійсненню освітнім омбудсменом чи уповноваженими ним особами своїх повноважень, ненадання інформації у строк, встановлений законом, або надання завідомо недостовірної інформації –

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від п’ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, –

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від двохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.”

Підсумовуючи, законодавством України прямо не передбачено прямої відповідальності керівника закладу освіти при відмові у забезпеченні інклюзивного навчання у закладі. Проте це є порушення права на освіту здобувача освіти, що дозволяє звернутися до освітнього омбудсмена за захистом своїх прав.

У свою чергу, не виконання вимоги освітнього омбудсмена із забезпечення інклюзивного навчання матиме наслідком притягнення керівника закладу освіти до адміністративної відповідальності.

Висновок

1.                 Здобувачам освіти з особливими потребами, їх батьками, або іншим законним представникам, при вступі до закладів освіти за рівнем вище за середній (шкільний), потрібно подавати заяву про створення умов для здобувача освіти з особливими потребами в навчальному закладів, разом з документами, які підтверджують наявність особливих потреб та рекомендації щодо проходження навчання.
2.                 Керівникам закладам освіти, враховуючи затверджені Кабінетом Міністрів України Порядки про інклюзивну освіти в закладах певного рівня, власним наказом створювати інклюзивні групи (класи).
3.                 Керівники закладів освіти зобовʼязані забезпечити належні умови для проходження освіти здобувачам освіти з особливими умовами.
4.                 Чинними законодавством України та міжнародними актами гарантується право на освіту. Заборонено вимагати від осіб з особливими потребами будь-яких дозволів на отримання освіти.