Створення інклюзивних груп/класів у закладах повної загальної освіти

Інклюзивне навчання як форма організації освітнього процесу для здобувачів освіти з особливими освітніми потребами впроваджується у межах інклюзивного освітнього середовища. 

Це середовище, у свою чергу, базується на спеціальних формах об’єднання таких здобувачів освіти у складі інклюзивних та спеціальних класів (груп). 

Це випливає зі змісту ч. 2 ст. 20 Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 року № 2145, де вказано, що «у разі звернення особи з особливими освітніми потребами або її батьків заклад освіти утворює інклюзивний клас та/або групу в обов’язковому порядку. Спеціальний клас та/або група утворюється керівником закладу освіти за погодженням із засновником цього закладу освіти або уповноваженим ним органом».

Інклюзивні та спеціальні класи (групи) не мають на меті штучне відокремлення осіб з особливими освітніми потребами від осіб, які здобувають освіту на загальних засадах. Натомість, їх призначення полягає у створенні сприятливого і відкритого середовища, пристосованого для найбільш продуктивного навчання та/або виховання осіб з особливими освітніми потребами. 

Предметом даної консультації виступає порядок створення інклюзивних класів у закладах повної загальної середньої освіти.

Створення інклюзивних класів у закладах повної загальної середньої освіти регулюється «Порядком організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 вересня 2021 р. № 957 (далі – Порядок № 957).

Ініціювання створення інклюзивного класу оформляється за ініціативою батьків дитини з особливими освітніми потребами або особами, які їх замінюють, у формі заяви, складеної на ім’я керівника закладу повної загальної середньої освіти відповідно до п. 5 Порядку № 957. 

При цьому, керівник закладу освіти НЕ МАЄ права відмовити у відкритті інклюзивного класу, навіть якщо лише один учень потребує цього.

До заяви має додаватись висновок про комплексну психолого-педагогічну оцінку дитини, отриманий від інклюзивно-ресурсного центру. 

Для учнів, які потребують отримання освітніх послуг у рамках інклюзивного навчання, гарантується створення спеціально пристосованого та облаштованого освітнього середовища. 

Так, відповідно до п. 3 Порядку № 957 “органи державної влади, органи місцевого самоврядування та заклади освіти створюють для учнів умови для здобуття освіти на рівні з іншими здобувачами освіти шляхом:

• належного фінансового, кадрового, матеріально-технічного, методичного забезпечення закладів освіти;
• підвезення учнів до закладів освіти і у зворотному напрямку;
• забезпечення доступності території закладів освіти, будівель, споруд та приміщень для учнів, забезпечення універсального дизайну закладів освіти. У разі коли наявні будівлі, споруди та приміщення закладів освіти неможливо повністю привести у відповідність з потребами учнів, здійснюється їх розумне пристосування, що враховує індивідуальні потреби та можливості таких учнів, зазначені в їх індивідуальній програмі розвитку;
• забезпечення необхідними допоміжними засобами для навчання, що дають змогу опанувати освітню програму, відповідно до Порядку забезпечення допоміжними засобами для навчання осіб з особливими освітніми потребами у закладах освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1289 (Офіційний вісник України, 2021 р., № 2, ст. 85);
• облаштування та обладнання ресурсної кімнати та медіатеки;
• залучення фахівців (із числа працівників закладу освіти та/або додатково залучених фахівців) для надання корекційно-розвиткових та психолого-педагогічних послуг (допомоги) відповідно до потреб учнів;
• забезпечення доступу учнів до Інтернету, а також за потреби до термінального та спеціального допоміжного обладнання.”

Згідно з п. 7 Порядку № 957 

“для учнів, які потребують підтримки в освітньому процесі, керівник закладу освіти формує команду психолого-педагогічного супроводу (далі – команда) та забезпечує її роботу в закладі освіти. 

До складу команди залучаються фахівці інклюзивно-ресурсного центру, які брали участь у проведенні комплексної оцінки”. 

До членів такої команди включаються директор або заступник директора з навчально-виховної роботи, вчитель початкових класів (класний керівник), учитель-предметник, асистент учителя, практичний психолог, соціальний педагог, учитель-дефектолог (з урахуванням освітніх потреб дитини з особливими освітніми потребами), вчитель-реабілітолог і батьки або законні представники дитини з особливими освітніми потребами, тощо.

На відміну від інклюзивного навчання у сфері дошкільної освіти, Порядком № 957 полегшено організацію роботи команди на період дії воєнного стану. 

Пункт 7 Порядку № 957 закріплює, що “у період воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану (особливого періоду) засідання команди можуть проходити в режимі он-лайн та/або у змішаному очно-дистанційному форматі”.

Команда займається вирішенням питань, пов’язаних із психолого-педагогічним супроводженням учнів з особливими освітніми потребами, наданням рекомендацій та методичної підтримки, пов’язаних із навчальним процесом педагогічному складу, проведенням консультативної роботи з батьками учнів з особливими освітніми потребами тощо.

У цілому, інклюзивне навчання базується на визначенні для кожної дитини необхідного їй “рівня підтримки”  – обсягу тимчасової або постійної підтримки учнів в освітньому процесі відповідно до їх особливих освітніх потреб, що надається в закладі освіти” (п. 1 Порядку № 957).

Виокремлюються п’ять рівнів підтримки, серед яких перший надається дітям за рішенням закладу освіти на підставі існування у неї труднощів під час навчання та потреби додаткової постійної чи тимчасової підтримки в освітньому процесі. 

Таке рішення приймається на підставі або рішення команди, яка проводила оцінку та визначила потребу у наданні підтримки першого рівня,  що відображається у протоколі її засідання, або висновку інклюзивно-ресурсного центру (п. 8 Порядку № 957).

Батьки або особи, які їх замінюють, у випадку, коли помічають певні особливості у психологічному або фізичному розвитку дитини, у тому числі такі, що не пов’язані із певними порушеннями чи захворюваннями, подають заяву до команди про проведення відповідної оцінки. 

Припинення надання підтримки першого рівня здійснюється за рішенням команди та/або письмовою заявою одного з батьків учня або осіб, які їх замінюють. 

ВАЖЛИВО! Для учнів з першим рівнем підтримки інклюзивний клас не створюється.

У випадку, коли мова йде про більш серйозні труднощі. які перешкоджають навчанню дитини, то, відповідно до п. 9 Порядку № 957 “рівень підтримки забезпечується відповідно до висновку інклюзивно-ресурсного центру. У разі відсутності у висновку інклюзивно-ресурсного центру інформації про рівень підтримки учня рівень підтримки визначається командою за участю представника інклюзивно-ресурсного центру, що видав такий висновок, та з урахуванням складності порушень учня”. 

Тлумачення кожного із п’яти існуючих рівнів підтримки у межах інклюзивного навчання у закладах повної загальної середньої освіти міститься у Додатку 2 до Порядку № 957, де кожна зацікавлена особа може ознайомитись із підставами, за яких обирається той чи інший рівень, умови та особливості надання підтримки у межах конкретного рівня, 

Під час отримання учнями з особливими освітніми потребами загальної середньої освіти на умовах інклюзивного навчання, для кожного з них застосовується індивідуальна освітня траєкторія. Вона визначається шляхом розробки для кожного такого учня індивідуальної програми розвитку та індивідуального навчального плану (за наявності).

Порядок розробки та затвердження індивідуальної програми розвитку визначається п. 10 Порядку № 957, а саме:

“Для організації інклюзивного навчання учня команда протягом двох тижнів з початку навчання складає його індивідуальну програму розвитку.

Індивідуальна програма розвитку підписується всіма членами команди, одним з батьків (іншим законним представником) учня та затверджується керівником закладу освіти.

Індивідуальна програма розвитку переглядається не рідше ніж двічі на рік та повинна враховуватися педагогічними працівниками під час освітнього процесу в інклюзивному класі.

Індивідуальна програма розвитку зберігається в особовій справі учня три роки. Батьки (інші законні представники) учня можуть отримати копію індивідуальної програми розвитку на вимогу.

У разі відрахування, переведення учня до іншого закладу освіти копія індивідуальної програми розвитку подається батьками (іншими законними представниками) учня до закладу освіти, де він продовжує здобуття освіти”.

За змістом індивідуальна програма розвитку відображає конкретні вихідні навчальні можливості учня, виявляє особливості, які потребують пристосування, визначає сфери розвитку, у яких такому учню має надаватись певна підтримка для досягнення ефективних результатів освітнього процесу.

Індивідуальний навчальний план є складовою частиною індивідуальної програми розвитку, розробляється на другому-п’ятому рівнях підтримки відповідно до індивідуальних потреб учня з особливими потребами.

У п. 15 Порядку № 957 міститься порядок розробки та зміст індивідуального навчального плану, а саме:

“Для учнів може складатися індивідуальний навчальний план.

Індивідуальний навчальний план повинен містити, зокрема, інформацію про назву закладу освіти, прізвище та власне ім’я учня; клас, в якому він навчається; цілі виконання та строк дії індивідуального навчального плану; загальний обсяг навчального навантаження та кількість годин на тиждень для вивчення навчального предмета (інтегрованого курсу); інформацію про адаптацію чи модифікацію змісту освітніх компонентів освітньої програми, послідовність, форму і темп їх засвоєння, очікувані результати навчання.

Форма індивідуального навчального плану визначається закладом освіти.

Індивідуальний навчальний план складається командою за участю педагогічних працівників, які викладають навчальні предмети (інтегровані курси), у взаємодії з учнями та/або їх батьками (іншими законними представниками), схвалюється педагогічною радою закладу освіти, затверджується його керівником та підписується одним з батьків (іншим законним представником) учня”.

Для виконання повноважень, пов’язаних із індивідуальним супроводом учнів з особливими освітніми потребами безпосередньо під час навчання вводиться посада асистента вчителя. 

Згідно з п. 17 Порядку № 957 “організацію інклюзивного навчання учнів забезпечує асистент вчителя, посадові обов’язки якого визначаються його посадовою інструкцією, що затверджується керівником закладу освіти відповідно до вимог законодавства”.

Натомість індивідуальні соціальні та соціально-побутові потреби учнів забезпечуються асистентом учня. 

Асистентом учня може бути один з батьків (інший законний представник), особа, уповноважена ними, або соціальний працівник, що надає послугу супроводу під час інклюзивного навчання.

Умови допуску асистента учня до освітнього процесу для виконання його функцій та вимоги до нього визначаються Міністерством освіти України.

Крім того, п. 18 Порядку № 957 для дітей з інвалідністю, які мають порушення опорно-рухового апарату та пересуваються на кріслах колісних або мають порушення зору, слуху, дозволяє “надання інших соціальних послуг із переліку базових соціальних послуг відповідно до Закону України “Про соціальні послуги” та згідно з державними стандартами надання відповідних послуг, затвердженими Мінсоцполітики, в тому числі послуги фізичного супроводу осіб та переклад жестовою мовою. Керівник закладу освіти створює умови для надання таких послуг у закладі освіти на підставі письмової заяви одного з батьків (іншого законного представника) учня не пізніше ніж за два робочих дні після подання такої заяви”.

Для учнів з особливими освітніми потребами, які потребують додаткового психологічного або корекційно-розвиткового сприяння, відповідно до рівня підтримки та індивідуальної програми розвитку, проводяться психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові заняття.

Психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові заняття можуть проводитися в індивідуальній чи груповій формі.

Кількість осіб під час групових занять становить від двох до восьми з урахуванням індивідуальних особливостей учнів (однорідності порушень розвитку, віку тощо).

Проведення занять в індивідуальній формі здійснюється відповідно до індивідуальної програми розвитку особи.

Згідно з п. 13 Порядку № 957 “психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові заняття проводяться фахівцями із числа педагогічних працівників закладу освіти, педагогічними працівниками вчителями-дефектологами (вчителем-логопедом, сурдопедагогом, тифлопедагогом, олігофренопедагогом), які введені до штату закладів освіти”.

Наостанок зазначимо кількісні обмеження щодо формування інклюзивних класів, визначених Порядком № 957. 

Так, у п. 6 Порядку № 957 вказано, що “за наявності в закладі освіти кількох класів із здобувачами освіти одного року навчання учні розподіляються пропорційно між такими класами з урахуванням рівнів підтримки, а саме:

• не більше одного учня, який потребує четвертого чи п’ятого рівня підтримки;
• не більше двох учнів, які потребують третього рівня підтримки;
• не більше трьох учнів, які потребують другого рівня підтримки.

Учні, які потребують першого рівня підтримки, розподіляються між класами без урахування кількості таких осіб.

До з’єднаного класу (класу-комплекту) учні зараховуються без урахування кількості таких осіб.

За умови наявності в населеному пункті одного закладу освіти учні розподіляються між класами такого закладу освіти без урахування кількості таких осіб”.

Під час дії воєнного стану на території України гранична кількість учнів з особливими освітніми потребами в інклюзивних класах, визначена цим Порядком, не застосовується.

ВИСНОВОК

Інклюзивне навчання у закладах повної загальної середньої освіти впроваджується в обов’язковому порядку безвідносно до кількості дітей з особливими освітніми потребами, які потребують такого навчання.

Реалізацією завдань інклюзивного навчання займаються фахівці та спеціалісти у сфері психології та медицини, здатні здійснювати корекційно-розвитковий вплив на кожну дитину в індивідуальному порядку. Для цього кожна дитина з особливими освітніми потребами має власну індивідуальну програму розвитку та, за необхідності, індивідуальний навчальний план.

Визначення характеру особливих освітніх потреб впливає на визначення рівня підтримки, у межах присвоєння якого визначаються конкретні заходи, використання яких призводить до відчуття комфорту і підтримки дитиною у середовищі однолітків, сприяє соціалізації та ефективному здобуванню освіти.

Батьки або особи, які їх замінюють, беруть активну участь в інклюзивному навчанні своєї дитини, починаючи з етапу ініціювання створення інклюзивних класів/груп до моменту, коли освітній процес буде завершено і дитина зможе перейти до наступного рівня навчання. Їх підтримка продовжує бути вагомою складовою у становлення особистості дитини, не дивлячись на роботу компетентних фахівців закладу освіти.